• Синаксар у п’яту неділю після Пасхи, про самарянку

    Стихи:
    Ти, до криниці прийшовши за тлінною водою,
    Черпаєш воду живу, нею омиваєш гріхи.

    У цей день, в п’яту неділю після Пасхи, здійснюємо святкування Самарянки: оскільки Христос в цей день з усією ясністю об’явив себе Месією, що означає Христос або «Помазаник» (бо меса по-єврейському означає «єлей»), то нинішнє свято від того, вважаю я, і призначене на неділю, найближчу до переполовення П’ятдесятниці.

    І як у неділю перед цим Господь робить чудо в купелі, так в цей день – при криниці Якова, яку сам Яків викопав і подарував своєму синові Йосифові (див. Бут 48,22). Було то особливе місце, де багато міст населяли самаряни, і при тому розташоване поблизу гори Сомор.

    14 мая 2017 читати далі

  • Синаксар у четверту неділю після Пасхи, про розслабленого

    Стихи:
    Слово Христа укріпляє розслабленого:
    Саме слово є зціленням.

    У цей день, в четверту неділю після Пасхи, здійснюємо воспоминання про розслабленого і за звичаєм святкуємо це чудо.

    Святкувати чудо над розслабленим належиться тут і тому, що Христос вчинив його під час єврейської П’ятидесятниці. Прийшовши до Єрусалиму на свято, Він увійшов до купелі з п’ятьма критими ходами, яку побудував Соломон і яка називалася Овечою, бо там мили нутрощі овець, яких заколювали для жертвоприношення в храмі, або тому, що всякий, хто входив туди першим, як тільки вода раз в році порушувалась ангелом, ставав здоровим.

    І ось, знаходить там чоловіка, який перебуває в недузі тридцять і вісім років та не має нікого, хто кинув би його, лежачого марно, в воду. Отже, навчаємося звідси, яким благом є терпіння і твердість, і одночасно того, що Бог, оскільки належало з’явитися дару Хрещення, яке очищає всякий гріх, передбачив у Старому Завіті чудеса від води, щоб дар сей, коли з’явиться, був з готовністю прийнятий.

    07 мая 2017 читати далі

  • Синаксар у неділю третю після Пасхи, святих жінок-мироносиць

    Стихи:

    Миро Христові учениці приносять,
    Я ж їм пісню, немов миро, несу.

    У цей день, у третю неділю після Пасхи, звершуємо святкування пам’яті жінок-мироносиць. Згадуємо також Йосифа з Ариматеї, який був таємним учеником Христа, і разом з ним нічного учня Никодима.

    З них жінки були справжніми і найпершими свідками воскресення, Йосиф і Никодим – свідками погребення, тобто всього того, що в нашому вченні є найважливіше і насущне.

    Никодим, який не схилився до однодумності з юдеями, негайно відлучається від синагоги. Йосиф же, після погребення Господнього тіла будучи вкиненим юдеями в яму, силою Божою повстає звідти і потрапляє до себе на батьківщину, в Ариматею. І Христос після востання являється йому, що перебував у кайданах, і повіряє всю таємницю Воскресення. Незважаючи на те, що зазнав багато страждань від юдеїв, він [Йосиф] не вважав можливим таємницю цю залишити в мовчанні, але відкрито вияснював усім те, що сталося. Розповідають також, що Никодим у своїх творах раніше за інших докладно виклав все, що відноситься до страждання і Воскресення Христового, бо належав передше до синагоги і докладно знав задуми й повчання, простіше ж сказати, всі діла юдеїв.

    29 апреля 2017 читати далі

  • З світлим святом Воскресіння!

    Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

    Цей день, що його створив Господь,

    то ж радіймо і веселімось в нім!

    (З Воскресної Утрені)

    Любі наші читачі! Щиро вітаємо Вас зі світлим Воскресінням Господа нашого Ісуса Христа. Бажаємо вам цілковитого уповання на Бога. Нехай нічого вас не лякає і не тривожить. Бог нас безмежно любить і чекає на кожного. Нехай Воскреслий Христос благословить Вас у ці дні, а світло Христового Воскресіння зігріває всіх Вас та приносить кожному мир, радість і благополуччя на довгі літа!
    Пасха Господня – це день прощення і єднання. Пробачмо, отже, усім, хто нам завинив чи нас образив, бо каже Господь: «коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам». А як ми комусь завинили, то негайно попросімо пробачення, щоб гідно та з миром у серці славити Господа.
    Христос воскрес - і все творіння радіє;
    Христос воскрес - і небо нехай веселиться.
    Христос воскрес - і ангели торжествують з нами;
    Христос воскрес - і просвітилися глибини підземні.
    Христос воскрес - співайте, душі праведні, із пекла визволені;
    Христос воскрес - взиваймо з радістю, від смерті спасенні.
    Співай же Господеві, вся земле:
    Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав
    і тим, що у гробах, життя дарував.
    (Акафист Воскресінню Христовому)

     

    15 апреля 2017 читати далі

  • ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СЛОВО СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО НА ВЕЛИКДЕНЬ

    ікона «Зішестя в ад» другої половини ХVІ ст. з церкви Св. Параскеви у Малнові Мостиського району Львівської обл.

    Якщо хто благочестивий і любить Бога, нехай насолодиться цим світлим торжеством. Якщо хто раб благорозумний, нехай увійде, радіючи, у радість Господа свого. Якщо хто потрудився, постячися, нехай прийме нині винагороду. Якщо хто від першої години працював, нехай отримає нині справедливу заплату. Якщо хто після третьої години прийде, дякуючи, нехай святкує. Якщо хто після шостої години з’явився, нехай не засумнівається, тому що нічого не втратив. Якщо хто затримався до дев’ятої години, нехай з’являється без усякого сумніву, нічого не боячись. Якщо хто прийшов тільки об одинадцятій годині, нехай не тривожиться тим, що запізнився, бо щедрий Владика і останнього приймає нарівні з першим; заспокоює того, хто прийшов об одинадцятій годині, як і того, що працював від першої; і останнього милує, і про першого турбується, і тому дає, і цьому дарує. І діла приймає, і наміри вітає, і діяння шанує, і думки хвалить.

    Тому-то увійдіть всі в радість Господа свого: і перші, і другі, винагороду прийміть. Багаті і бідні, один з одним святкуйте! Стримані і ліниві, день вшануйте! Ті, що постилися, і ті, що не постилися, - звеселіться сьогодні! Трапеза готова: насолоджуйтесь усі! Тілець вгодований, нехай ніхто не вийде голодним, всі прийміть багатство благості! Ніхто нехай не ридає від убогості, тому що явилося загальне Царство. Ніхто нехай не оплакує гріхів: прощення бо засяяло із гробу! Ніхто нехай не убоїться смерті, визволила бо нас Спасова смерть; схоплений нею - подолав її. Зійшовши в пекло - полонив пекло, засмутив його, коли воно спробувало плоті Його. Це й Ісайя передбачив, коли взивав: "Пекло засмутилося", зустрівши Тебе в безодні. Засмутилося, бо знищене; засмутилося, бо зневажене; засмутилося, бо смерть йому заподіяно; засмутилося, бо повалене; засмутилося, бо зв’язане. Узяло тіло, а знайшло Бога; взяло землю, а зустріло небо; взяло те, що бачило, а впало через те, чого не бачило. Де твоє, смерте, жало? Де твоя, пекло, перемога? Воскрес Христос, - і ти повалене! Воскрес Христос, - і попадали демони! Воскрес Христос, - і радіють ангели! Воскрес Христос, - і життя триває! Воскрес Христос, - і немає жодного мертвого в гробі!

    Христос, що воскрес із мертвих, став початком померлих. Йому слава і держава на віки віків. Амінь.

    15 апреля 2017 читати далі

  • ІСТОРІЯ ТА ДУХОВНЕ ЗНАЧЕННЯ СВЯТА ВХОДУ ГОСПОДНЬОГО В ЄРУСАЛИМ

    В’їзд в Єрусалим с. Поляна серед. 16 ст. НМЛ

    Вхід Господній у Єрусалим завершує піст святої Чотиридесятниці й, одночасно, розпочинає суворий піст Страсного тижня. Вхід Господній у Єрусалим називають Пальмовою, а в Україні (де не ростуть пальми) Вербною неділею, бо цього дня Ісус Христос урочисто в’їхав до святого міста і люди вітали Його стелячи на землю власний одяг та пальмові гілки. В сучасному світі аналогом такого вшанування є простелений червоний килим яким зустрічають високоповажних гостей. Подія Урочистого Входу Господнього у Єрусалим описана усіма чотирьма Євангелістами: Мф. 21:1-17, Мк. 11:1-11, Лк. 19:29-48, and Ін. 12:12-19.

    Спасительну місію на землі Господь наш Ісус Христос завершив двома величними актами, якими є воскресіння Лазаря і вхід Ісуса Христа до Єрусалима. Ці дві події, свідками яких було багато людей, переконливо свідчили про Христове месіанське посланництво та Його божественність. Тріумф цих двох світлих подій відчинив також браму до останнього акту Христового життя - Його страждання і смерті.

    Від перших віків християнства Східна Церква святкує пам'ять входу Христового до Єрусалима в неділю перед Його світлим Воскресінням. Квітна неділя з давніх-давен вважалася великим Господнім празником і належить до 12-ти найбільших празників церковного року. Вона має також деякі особливі звичаї, яких не мають інші свята. Для кращого розуміння цього свята поглянемо на його історію, духовне значення та звичаї, пов'язані з ним.

    09 апреля 2017 читати далі

  • ВОЛИНЯНИН ПЕТРО РАТЕНСЬКИЙ: МИТРОПОЛИТ, ІКОНОПИСЕЦЬ, ЧУДОТВОРЕЦЬ

    Автори «житій» і літописці називають святителя Петра «великим із святителів», «дивним», «святим чудотворцем», «угодником Божим», «блаженним», «істинним пастирем». Руська церква зачислила його до сонму святих предстоятелів Руської землі, і руські люди присяглися його ім’ям уже в XIV ст.». Пам’ять святителя Петра, митрополита Київського і всієї Русі вшановується 3 січня (21 грудня за ст. ст.). Перенесення мощей б вересня (24 серпня за ст. ст.). – Ред.

    У ліку днів нового 2017 року православний церковний календар щодня відслідковує найважливіші події, вшановує пам'ять видатних особистостей та їхні діяння у розбудові церкви. Щороку 3 січня вшановується преставлення святителя Петра, митрополита Київського і Московського, чудотворця – постаті дуже непересічної та його діянь, які становлять неабиякий інтерес для сучасників в аналізі історії України і Росії. В літописі становлення православної церкви волинянину Петру Ратенському приділено велику увагу як одному з її головних будівничих – спочатку як митрополиту Київському, потім як першому митрополиту Московському і усієї Русі.

    Мощі святого Петра досі перебувають у Кремлі, а за його заслуги жителі Москви проголосили волинянина своїм небесним покровителем. На жаль, на Волинському Поліссі ім’я його повите забуттям, котре коріниться у незнанні власної історії.

    18 марта 2017 читати далі