• Синаксар у неділю третю після Пасхи, святих жінок-мироносиць

    Стихи:

    Миро Христові учениці приносять,
    Я ж їм пісню, немов миро, несу.

    У цей день, у третю неділю після Пасхи, звершуємо святкування пам’яті жінок-мироносиць. Згадуємо також Йосифа з Ариматеї, який був таємним учеником Христа, і разом з ним нічного учня Никодима.

    З них жінки були справжніми і найпершими свідками воскресення, Йосиф і Никодим – свідками погребення, тобто всього того, що в нашому вченні є найважливіше і насущне.

    Никодим, який не схилився до однодумності з юдеями, негайно відлучається від синагоги. Йосиф же, після погребення Господнього тіла будучи вкиненим юдеями в яму, силою Божою повстає звідти і потрапляє до себе на батьківщину, в Ариматею. І Христос після востання являється йому, що перебував у кайданах, і повіряє всю таємницю Воскресення. Незважаючи на те, що зазнав багато страждань від юдеїв, він [Йосиф] не вважав можливим таємницю цю залишити в мовчанні, але відкрито вияснював усім те, що сталося. Розповідають також, що Никодим у своїх творах раніше за інших докладно виклав все, що відноситься до страждання і Воскресення Христового, бо належав передше до синагоги і докладно знав задуми й повчання, простіше ж сказати, всі діла юдеїв.

    29 апреля 2017 читати далі

  • З світлим святом Воскресіння!

    Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

    Цей день, що його створив Господь,

    то ж радіймо і веселімось в нім!

    (З Воскресної Утрені)

    Любі наші читачі! Щиро вітаємо Вас зі світлим Воскресінням Господа нашого Ісуса Христа. Бажаємо вам цілковитого уповання на Бога. Нехай нічого вас не лякає і не тривожить. Бог нас безмежно любить і чекає на кожного. Нехай Воскреслий Христос благословить Вас у ці дні, а світло Христового Воскресіння зігріває всіх Вас та приносить кожному мир, радість і благополуччя на довгі літа!
    Пасха Господня – це день прощення і єднання. Пробачмо, отже, усім, хто нам завинив чи нас образив, бо каже Господь: «коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам». А як ми комусь завинили, то негайно попросімо пробачення, щоб гідно та з миром у серці славити Господа.
    Христос воскрес - і все творіння радіє;
    Христос воскрес - і небо нехай веселиться.
    Христос воскрес - і ангели торжествують з нами;
    Христос воскрес - і просвітилися глибини підземні.
    Христос воскрес - співайте, душі праведні, із пекла визволені;
    Христос воскрес - взиваймо з радістю, від смерті спасенні.
    Співай же Господеві, вся земле:
    Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав
    і тим, що у гробах, життя дарував.
    (Акафист Воскресінню Христовому)

     

    15 апреля 2017 читати далі

  • ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СЛОВО СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО НА ВЕЛИКДЕНЬ

    ікона «Зішестя в ад» другої половини ХVІ ст. з церкви Св. Параскеви у Малнові Мостиського району Львівської обл.

    Якщо хто благочестивий і любить Бога, нехай насолодиться цим світлим торжеством. Якщо хто раб благорозумний, нехай увійде, радіючи, у радість Господа свого. Якщо хто потрудився, постячися, нехай прийме нині винагороду. Якщо хто від першої години працював, нехай отримає нині справедливу заплату. Якщо хто після третьої години прийде, дякуючи, нехай святкує. Якщо хто після шостої години з’явився, нехай не засумнівається, тому що нічого не втратив. Якщо хто затримався до дев’ятої години, нехай з’являється без усякого сумніву, нічого не боячись. Якщо хто прийшов тільки об одинадцятій годині, нехай не тривожиться тим, що запізнився, бо щедрий Владика і останнього приймає нарівні з першим; заспокоює того, хто прийшов об одинадцятій годині, як і того, що працював від першої; і останнього милує, і про першого турбується, і тому дає, і цьому дарує. І діла приймає, і наміри вітає, і діяння шанує, і думки хвалить.

    Тому-то увійдіть всі в радість Господа свого: і перші, і другі, винагороду прийміть. Багаті і бідні, один з одним святкуйте! Стримані і ліниві, день вшануйте! Ті, що постилися, і ті, що не постилися, - звеселіться сьогодні! Трапеза готова: насолоджуйтесь усі! Тілець вгодований, нехай ніхто не вийде голодним, всі прийміть багатство благості! Ніхто нехай не ридає від убогості, тому що явилося загальне Царство. Ніхто нехай не оплакує гріхів: прощення бо засяяло із гробу! Ніхто нехай не убоїться смерті, визволила бо нас Спасова смерть; схоплений нею - подолав її. Зійшовши в пекло - полонив пекло, засмутив його, коли воно спробувало плоті Його. Це й Ісайя передбачив, коли взивав: "Пекло засмутилося", зустрівши Тебе в безодні. Засмутилося, бо знищене; засмутилося, бо зневажене; засмутилося, бо смерть йому заподіяно; засмутилося, бо повалене; засмутилося, бо зв’язане. Узяло тіло, а знайшло Бога; взяло землю, а зустріло небо; взяло те, що бачило, а впало через те, чого не бачило. Де твоє, смерте, жало? Де твоя, пекло, перемога? Воскрес Христос, - і ти повалене! Воскрес Христос, - і попадали демони! Воскрес Христос, - і радіють ангели! Воскрес Христос, - і життя триває! Воскрес Христос, - і немає жодного мертвого в гробі!

    Христос, що воскрес із мертвих, став початком померлих. Йому слава і держава на віки віків. Амінь.

    15 апреля 2017 читати далі

  • ІСТОРІЯ ТА ДУХОВНЕ ЗНАЧЕННЯ СВЯТА ВХОДУ ГОСПОДНЬОГО В ЄРУСАЛИМ

    В’їзд в Єрусалим с. Поляна серед. 16 ст. НМЛ

    Вхід Господній у Єрусалим завершує піст святої Чотиридесятниці й, одночасно, розпочинає суворий піст Страсного тижня. Вхід Господній у Єрусалим називають Пальмовою, а в Україні (де не ростуть пальми) Вербною неділею, бо цього дня Ісус Христос урочисто в’їхав до святого міста і люди вітали Його стелячи на землю власний одяг та пальмові гілки. В сучасному світі аналогом такого вшанування є простелений червоний килим яким зустрічають високоповажних гостей. Подія Урочистого Входу Господнього у Єрусалим описана усіма чотирьма Євангелістами: Мф. 21:1-17, Мк. 11:1-11, Лк. 19:29-48, and Ін. 12:12-19.

    Спасительну місію на землі Господь наш Ісус Христос завершив двома величними актами, якими є воскресіння Лазаря і вхід Ісуса Христа до Єрусалима. Ці дві події, свідками яких було багато людей, переконливо свідчили про Христове месіанське посланництво та Його божественність. Тріумф цих двох світлих подій відчинив також браму до останнього акту Христового життя - Його страждання і смерті.

    Від перших віків християнства Східна Церква святкує пам'ять входу Христового до Єрусалима в неділю перед Його світлим Воскресінням. Квітна неділя з давніх-давен вважалася великим Господнім празником і належить до 12-ти найбільших празників церковного року. Вона має також деякі особливі звичаї, яких не мають інші свята. Для кращого розуміння цього свята поглянемо на його історію, духовне значення та звичаї, пов'язані з ним.

    09 апреля 2017 читати далі

  • ВОЛИНЯНИН ПЕТРО РАТЕНСЬКИЙ: МИТРОПОЛИТ, ІКОНОПИСЕЦЬ, ЧУДОТВОРЕЦЬ

    Автори «житій» і літописці називають святителя Петра «великим із святителів», «дивним», «святим чудотворцем», «угодником Божим», «блаженним», «істинним пастирем». Руська церква зачислила його до сонму святих предстоятелів Руської землі, і руські люди присяглися його ім’ям уже в XIV ст.». Пам’ять святителя Петра, митрополита Київського і всієї Русі вшановується 3 січня (21 грудня за ст. ст.). Перенесення мощей б вересня (24 серпня за ст. ст.). – Ред.

    У ліку днів нового 2017 року православний церковний календар щодня відслідковує найважливіші події, вшановує пам'ять видатних особистостей та їхні діяння у розбудові церкви. Щороку 3 січня вшановується преставлення святителя Петра, митрополита Київського і Московського, чудотворця – постаті дуже непересічної та його діянь, які становлять неабиякий інтерес для сучасників в аналізі історії України і Росії. В літописі становлення православної церкви волинянину Петру Ратенському приділено велику увагу як одному з її головних будівничих – спочатку як митрополиту Київському, потім як першому митрополиту Московському і усієї Русі.

    Мощі святого Петра досі перебувають у Кремлі, а за його заслуги жителі Москви проголосили волинянина своїм небесним покровителем. На жаль, на Волинському Поліссі ім’я його повите забуттям, котре коріниться у незнанні власної історії.

    18 марта 2017 читати далі

  • Слово на неділю 2-гу Великого Посту Святого отця нашого Іоана Золотоустого

    Не будемо, браття, зневірюватися в своєму спасенні, але будемо підносити до Небесного Царя молитви, благання й прохання заступництва з багатьма сльозами. Нехай і цей піст буде нашим сподвижником і помічником у цьому доброму заступництві. Як після зими і з настанням літа, мореходець виводить у море своє судно, воїн чистить зброю і готує коня до бою, землероб гострить серп, мандрівник відважно виступає в дальню путь, борець знімає з себе одяг і готується до боротьби, так і ми, християни, з початком посту, цього духовного літа, як воїни почистимо зброю, як землероби нагостримо серп, як керманичі протипоставимо свої помисли хвилям непорядних бажань, як подорожні, почнемо шлях до неба.

    Оброби ниву твоєї душі, посічи терня, посій слово благочестя, насади чудові рослини любомудрості і з великою турботливістю доглядай за ними, — і ти будеш землеробом і скаже тобі Павло: «Працюючому трудівникові першому належить від плоду скуштувати» (2 Тим. 2, 6). І він займався цим мистецтвом, і тому в посланні до Коринфян сказав: «Я насадив, Аполлос поливав, Бог же зростив» (1 Кор. З, 6). Нагостри твій серп, бо його затупив ти пересиченням, — нагостри постом, Ступи на шлях, що веде до неба, ступи на шлях тісний і вузький, — і піди ним. Як же ти можеш, і ступити на цей шлях та йти ним? Виснажуючи й поневолюючи своє тіло, бо на тісному шляху дуже заважає огрядність від переситу. Приборкай хвилі непорядних пристрастей, угамуй бурю злих помислів, збережи в цілості човен, покажи велику досвідченість, — і ти керманич.

    12 марта 2017 читати далі

  • ТОРЖЕСТВО ПРАВОСЛАВ’Я

    «Сія Віра Апостольська,

    сія Віра Отечеська,

    сія Віра Православна,

    сія Віра вселенну утверди»

    (Чин в неділю Торжества Православ’я)

    В православній літургічній традиції преший тиждень Великого посту виділяється особливою суворістю постової дисципліни та особливим, підкреслено покаянним характером богослужінь. В цей період, як правило, припиняється навчання в духовних школах та всі роботи в монастирях, звісно, крім тих, які необхідні для підтримки елементарних вимог побуту. Весь вільний час присвячується молитві. Після тижневого періоду говіння наступає «мала Пасха» – неділя, яка має незвичну та особливу назву«Торжество Православ’я». В своєму конкретно-історичному вимірі ця назва пов’язана з перемогою над іконоборством, яке, хоч і було засуджене на VII Вселенському соборі в 787 році, назавжди зникло з історичної арени тільки століттям пізніше. Останню крапку в іконобрчих дискусіях поставив Константинопольський собор 843 року, який скликали патріарх Мефодій та імператриця Феодора (+867 р.). Власне, після собору, за її ініціативи і відбулось перше святкове богослужіння, яке в той рік випало на першу неділю Великого посту та згодом отримало назву «Торжество Православ’я». Богословською перемогою над іконоборством завершився важливий етап розвитку християнського богослов’я, який почався Третім Вселенським собором (431 рік) та був присвячений формуванню христології – православному вченню про Христа.

    05 марта 2017 читати далі